Друг

Ісус – Друг для всіх, хто слухняний Йому

У слов’янських країнах друзів і знайомих зазвичай вітають рукостисканням, а близьких приятелів та родичів ще й обіймають. У культурі інших народів є свої жести вітання.

ПИТАННЯ: Як вітаються друзі, наприклад, у Китаї?

Дайте людям можливість відгадати, яким чином вітаються в тій чи іншій країні (див. список нижче). Також це можна відрепетирувати.

• Легкий уклін зі схрещеними на грудях руками (Китай).
• Рукостискання і поцілунок в обидві щоки (Франція).
• Легкий уклін, долоні складені перед чолом (Індія).
• Легкий уклін, руки й долоні витягнуті по бокам (Японія).
• Поцілунок у кожну щоку, долоні лежать на передпліччі партнера(Іспанія).
• Просте рукостискання і погляд в очі (Німеччина).
• М’яке рукостискання обома руками, дотик лише кінчиками пальців(Малайзія)
• Потертися один об одного носами (ескімоська традиція).
• У певній частині Африки один одному обмацують голови, або ж дають легенькі потиличники.
• В Тибеті люди вітають один одного висунутим язиком, показуючи, що він не чорний. Це означає: «в мені немає зла». Подорожуючи Тибетом, не ображайтеся на дітей, які дразнять вас язиками. Вони просто хочуть привітатися.

У Біблії Другом названий Сам Господь Ісус. Сказано, що дружити з Ним може
тільки особлива категорія людей:

«Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую»(Ів. 15:14).

Ті, хто слухає Слово Боже і виконує Його, почесно названі друзями Христа! Чи хочете ви бути Його другом? Як це можливо для нас сьогодні? Роздуми моєї дружини про дружбу з Богом певною мірою відкривають відповідь на ці запитання. Тема конференції «Живи вічністю зараз» торкнулася її серця, і після конференції вона поділилася зі мною своїми роздумами:

«Як це – жити вічністю зараз? Багато людей, та й я сама, думають, що є два життя з Богом: зараз і після смерті, і що взаємини з Богом будуть різними «до» і «після». Але в Біблії сказано, що ділити життя на «до» і «після»не варто! У 1 Кор. 15:19 написано: «Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!» З Ісусом Христом потрібно жити реально вже зараз, і продовжити ці взаємини у вічності, такі ж теплі, довірливі та реальні.

Уявляю, що у вічності будуть дві категорії людей. Одні при зустрічі з Ісусом міцно Його обіймуть, як свого доброго Друга, з яким вони знайомі вже «сто років». Інші також будуть раді зустрічі з Христом, адже вони так багато чули про Нього і читали, але тільки, на жаль, це буде не довгоочікувана зустріч, а
справжнє знайомство з Ісусом. Я би хотіла опинитись у першій категорії людей, і для цього вже зараз повинна жити вічністю – мати особисті довірливі взаємини з Богом, ставитись до Нього і жити з Ним РЕАЛЬНО: просто гуляючи з Ним у парку, або коли готую їсти. Важливо розділяти з Богом кожну хвилину свого
життя. Мало просто знати Біблію або цитувати її напам’ять, мало доводити доктрини, важливо мати особисті взаємини з Ним як з Другом. Жити у присутності Бога, з Богом, реально вже зараз, не чекаючи вічності у небесах».

Повна довіра Христу – це основа дружби з Богом. У Біблії сказано, що Ісус, як справжній Друг, ділиться Своїми потаємними планами з учнями:

«Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об’явив усе те, що почув від Мого Отця» (Ів. 15:15).

Думаю, Господь чекає від нас, що ми також будемо ділитися з Ним найпотаємнішими думками свого серця.

МОЛИТВА: поклоніться Богу, розмірковуючи про Його дружнє ставлення до людей. Подякуйте за дружелюбність в Ісусі Христі і за те, що Бог не приховав від нас картину майбутнього, а щодня, як Друг, направляє нас Святим Духом у прийнятті рішень.