Терплячий

Бог продовжує терпіти, навіть коли ти здаєшся

Пилип був терплячим і побожним монахом. Він із задоволенням приймав гостей. Двері його дому завжди були відкриті для мандрівників. Одного вечора до нього постукав подорожній і попросився на нічліг. Чернець проявив гостинність, поставив на стіл їжу і запросив гостя підкріпитися перед сном.

Пилип запитав його, чому він не подякував Богу перед їжею? Подорожній відповів, що ніколи цього не робив та й тепер молитися не збирався.

ПИТАННЯ: Як ви думаєте, що сталося далі?

Чернець розсердився на гостя і прогнав його геть. У той самий вечір, коли він молився, Бог запитав його, чому він прогнав втомленого і голодного гостя. Пилип відповів, що не зміг терпіти його невдячності до Бога. Бог же сказав йому:

– Я терплю його вже шістдесят років, а ти не зміг потерпіти його навіть один вечір[1]!

Ми всі схожі на ченця з цієї притчі. Нам важко терпіти друзів, коли вони жартують над нами. Нам важко терпіти навіть тоді, коли люди просто не згодні з нами. Але Бог не такий! Він терпить мільярди людей вже тисячі років:

«Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Пет. 3:9).

Бог терпляче чекає покаяння кожної людини. Ми би вже давно завершили історію нашого світу, але Боже терпіння вимірюється Його любов’ю. І Він продовжує чекати до останнього.

МОЛИТВА: поклоніться Богу, Який терпів нас до того, як ми повірили в Нього, і продовжує терпіти і сьогодні. Подякуйте Йому за великість Його терпіння до всіх людей на землі ось уже стільки років!

___________________
[1] За основу взята притча з сайту epwr.ru