Невимовний
Бідна людська мова та не здатна описати багатство Творця
Шестеро сліпих людей стояли поруч і, витягнувши руки, обмацували те, що знаходилося перед ними.
Перший сказав: «Я відчуваю велику гладеньку поверхню. Перед нами стіна!»
Другий відповів: «Яка вона кругла та довга… Ні, це ж змія!»
Третій висловив свою думку: «Який він гострий. Це ж спис!»
Четвертий промовив: «Яке воно високе та товсте! Це ж дерево!»
П’ятий припустив: «Яке воно широке та тонке! Це ж віяло!»
Шостий сказав: «Яка вона довга та тонка! Переконаний, що перед нами мотузка!»
ПИТАННЯ: Як ви думаєте, що обмацували незрячі?
Вони обмацували слона. Це давня індійська притча «Сліпі та слон». Як ви вже здогадалися, перша людина торкалася боку слона. Друга – хобота. Третя – бивнів. Четверта обмацувала ногу. П’ята – вуха. Шоста – хвіст. Змія, стіна, спис, мотузка – це все лише частини загальної картини, але те, як виглядає слон цілком, ніхто з них висловити не зміг.
У нашому пізнанні Бога відбувається те ж саме. Коли ми бачимо, що злочинець сів у в’язницю, то говоримо: «Бог справедливий!», а коли дитинусироту взяли у прийомну сім’ю: «Бог милостивий!»
Читаючи у Біблії вірші про Бога, ми так само робимо різні висновки про Нього. Подібно до сліпих із притчі, ми «обмацуємо» Його нашими думками, почуттями, намагаємося Його описати. І Бог дозволяє нам це робити! Він відкривається нам поступово, тому що жодна людина не зможе осягнути Його цілковито.
- Ми не зможемо збагнути Божий розум: «…Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його» (Іс. 40:28).
- Ми не зможемо зрозуміти думки Бога: «Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки» (Іс. 55:9).
- Ми не зможемо зрозуміти Божі діла: «тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі, що ніхто не може збагнути діл, які діються під сонцем…» (Екл. 8:17).
Про те, що Бога не можна висловити словами, розмірковував також священик ранньої церкви Новатіан:
«Ніяке людське красномовство не можна порівняти із Божою величчю… Бог величніший, ніж будь-яка мова, і жодними словами Його не можна вимовити. Воістину, якби Його можна було вимовити словами, Він був би нікчемніший за людську мову, яка могла би за допомогою цих слів зробити Його зрозумілим і сформулювати те, чим Він є. Всі наші думки про Нього будуть нікчемні у порівнянні з Ним, всі наші навіть піднесені слова будуть банальностями порівняно з Ним»[1].
ІЛЮСТРАЦІЯ: Нехай двоє учасників сядуть один навпроти одного (можливо це будете ви та ваша дружина). Попросіть дітей заплющити очі. Потім непомітно для них візьміть грошову купюру та дивіться на неї обоє з різних боків. По черзі називайте вголос деталі, які ви бачите на купюрі. Завдання дітей вгадати, про який предмет йде мова. Складність полягає у тому, що на різних сторонах купюри намальовані різні предмети. Наприклад, дружина скаже:
«Я бачу дерево» (і воно дійсно може бути зображено на купюрі з її боку), а ви заперечите: «Ні, тут немає дерева, я бачу тільки портрет людини!» Це буде тривати доти, доки діти не здогадаються, що мова йде про грошову купюру. Можете зробити висновок, що навіть у вічності ми ніколи не зможемо осягнути Бога цілковито, а лише частково!
МОЛИТВА: запропонуйте поклонитися Богу не вголос, а в тиші серця. Часом тиша – це найкращий спосіб сказати Богу: «Ти такий великий, що нам просто не вистачає слів описати наскільки!» Виокреміть достатньо часу для молитви в тиші та завершіть її словом «Амінь».
______________
[1] Тозер Е. Велич Бога.
Залишити відповідь