Хранитель

Бог, Який ніколи не дозволить тебе образити!

Я повертався додому із ранкової зустрічі. На зворотному шляху я мав пройти через вузеньку вуличку. Дорога ставала ще вужчою, тому що з одного її боку біля паркану стояла велика вантажівка. Несподівано для мене з-за неї вибігла велика собака. Смолисто-чорний ротвейлер впевнено попрямував до мене. Він знаходився біля свого будинку, і тому готовий був не тільки захищатися, але й атакувати. Ось він уже за п’ять кроків, чотири, три…

ПИТАННЯ: Щоби ви зробили, якби опинилися на моєму місці?

«Що робити?» – промайнуло у моїй голові. Рука мимоволі стиснула сумку, яка висіла на плечі. І тут, зовсім несподівано для себе, я крикнув:

Я звернувся до невидимого для мене господаря, припустивши, що він може бути десь поруч.

Раптово з-за вантажівки пролунав гучний чоловічий голос:

– Лінда, до мене!

Без найменшого зволікання собака розвернулася у двох метрах від мене і зникла за вантажівкою. Пройшовши кілька метрів, я побачив сивого чоловіка років п’ятдесяти.

–Дякую! – несміливо промовив я, отримавши у відповідь його посмішку.

Давайте подумаємо над тим, що сталося. Покликати господаря було дійсно найправильнішим рішенням. Щоби сталося зі мною, якби я спробував захиститися від Лінди сумкою? Найімовірніше, собака покусала би мене. А якби я сам спробував домовитись із собакою? Вона знає свого господаря, і тому ні за які вмовляння не послухала би мене. У тій ситуації, коли вона на мене злісно дивилася, вона все одно корилася своєму господарю. Я не бачив його, але він був поруч. Господар також був на моєму боці і не хотів, аби я постраждав від укусу собаки.

Все це нагадує нам світ, у якому ми живемо. Він хоче розтерзати людей, але Бог є нашим Хранителем:

«Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй, й Хранитель – Господь» (Пс. 120:5).

Протягом Свого земного служіння Ісус із владою наказував злим духам, і вони слухалися Його:

«А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши» (Лк. 4:35).

Як люди, ми і сьогодні безсилі перед сатаною та його бісівською армією. Найкраще, що ми можемо зробити у годину спокуси, це покликати на допомогу в молитві Ісуса Христа, Пана всіх панів. Подумайте, яка дивовижна можливість нам відкрита – звертатися до Бога у молитві!

МОЛИТВА: поклоніться великому Богу, голосу якого підкоряється все творіння, разом із самим дияволом. Подякуйте невидимому Богові за те, що Він завжди чує наші молитви.