Широкоплечий

Бог із радістю несе тебе на Своїх плечах

Кріс – це молодий австралійський баран із густою шерстю. Тварини, подібні на нього, у звичайних умовах дають п’ять кілограмів вовни щороку. Ці домашні вівці вимагають ретельного догляду та своєчасної стрижки вовни. Але Крісу не подобалося жити на фермі, і в один прекрасний день він відбився від стада та подався жити до лісу. Це реальна історія.

ПИТАННЯ: Як ви думаєте, що сталося з Крісом далі?

Цей баранець пропав на цілих п’ять років. Тварину випадково знайшли зоозахисники у декількох кілометрах від вівцеферми в районі Канберри, Австралія. Його ніхто не стриг, і тому він покрився шаром вовни у 47 сантиметрів! Кріс побив неофіційний світовий рекорд за кількістю знятої вовни. Його стригли 45 хвилин, для порівняння – на щорічну стрижку звичайної вівці потрібно три хвилини. За підрахунками експертів, зі зістриженої вовни можна було би зв’язати аж 30 светрів. Через вовну в тварини «пропали» очі та шия, що перетворило його на величезну вовняну хмару. Він так заріс, що в австралійському товаристві захисту тварин заявили: «Якби Кріса не знайшли, то він міг би померти протягом найближчих тижнів. Тягар вовни міг би призвести до опіків шкіри, яка не витримала б навантаження»[1]. Вівці потребують постійного піклування та догляду, інакше вони помруть.

Одного разу Ісус розповів притчу, схожу на історію Кріса. У пастуха було 100 овець. В кінці дня він завжди перелічував їх, але одного вечора він не дорахувався однієї. Вона загубилася! Залишивши 99 овець у загоні, пастух вирушив на пошуки загубленої тварини. Добряче виснажившись, він, нарешті, знайшов свою загублену вівцю!

«…Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її? А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє» (Лк. 15:4-5).

Повертатися назад було далеко, тому пастух узяв вівцю до себе на плечі, де їй було добре та спокійно. Гостре каміння більше не ранило її ноги, адже по ним йшли тепер ноги пастуха. Її більше не лякали злі хижаки, тому що на його широких плечах вона була у цілковитій безпеці.

Той пізній вечір запам’ятався всім надовго. Пастух скликав до свого дому друзів і сусідів, та разом з ними відсвяткував повернення дорогої пропажі!

«…І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену» (Лк. 15:6).

Християнське життя – це наша подорож додому на плечах Небесного Батька. На Своїх широких плечах Бог несе нас по життю у Свій небесний Дім. З висоти Його плечей всі труднощі стають такими незначними!

ІЛЮСТРАЦІЯ: Можете подивитися на сайті www.ivi.ru відео «Біблійні притчі (4 серія): Притча про загублену вівцю».

МОЛИТВА: подякуйте Богу за Його широкі плечі, на яких ми можемо спокійно перебувати у хвилини тривог і хвилювань.

_____________
[1] В Австралії з барана, який загубився, зняли 40 кілограмів шерсті [Електронний ресурс]. –
URL: http://kp.ua/life/511298-v-avstralyy-s-poteriavshehosia-barana-snialy-40-kylohrammov-shersty